Кен Робінсон - школа вбиває креативність!

Дізнався про TED та TEDx з інформаційного сервісу Twitter. Мене зацікавило, що це? І я почав шукати інформацію. Сподобалось поєднання, яке пропонує TED - Технології, Розваги, Дизайн. Це є зараз насправді є актуальним і за цим майбутнє. Згодом перейщов до перегляду відео-роликів. Довго вибирав, яке саме відео розмістити у блозі, але побачивши ролик: "Кена Робінсона про те, що школа вбиває креативність", стало ясно, що я оберу цей. Ідея близька мені за духом.

Сподобалась сама побудова лекції, яку можна охарактеризувати як креативно про креативніть. Кен Робінсон розповідає весело та цікаво воодночас. Ну по-іншому і не могло бути. На мій погляд ключовою фразою даного відео є: "Креативність зараз важлива в освіті не менш, ніж грамотність". Підтримую його думку. Навіть би сказав, що креативність все ж таки важливіша за грамотність.  Адже, школярі (студенти теж) заручники програми. Вона обмежує учнів у їх прагнені не бути такими як інші та розкривати свій потенціал, втілювати свої ідеї в реальність. Крок вліво, крок вправо і все, - "ми за бортом".  Потрібно відштовхуватись від сформованих в суспільстві шаблонів і діяти поки ще не пізно.

Отже, чому я хочу потрапити на TEDxLviv, що відбудеться 12 листопада : 

- можливіть відвідвідати моє улюблене місто Львів;

- відчути атмосферу дійства на "власній шкірі"; 

- почути авторитетних людей; 

- відчути впевненість в собі; 

- познайомитись з креативними людьми, яких я думаю там буде достатньо.

Сергій Кузьмінський - вічний лідер гурту "Брати Гадюкіни"

Як казав лідер гурту "Воплі Відоплясова" Олег Скрипка:

 - "Брати Гадюкіни" для України - як "The Rolling Stones" для всього світу. Що частіше ми будемо згадувати своїх героїв, то вищий буде наш рівень самоповаги.

Я повністю його підтримую, адже "Гадюкіни" - наше всьо і навіть більше, а Сергій іх яскравий лідер. Вперше я їх почув в 15 років, то була пісня "Файне місто Тернопіль" і зразу почав "копати" інші пісні. Вони були, є і будуть актуальними завжди.

Детальніше про гурт можна дізнатись на офіційному сайті: www.gady.com.ua

Ось як Кузьмінський розповідав про своє життя до початку кар'єри співака:

 - Я - онук окупантів. Діда в 1944-му залишили рулити чимось у львівській комендатурі районній. Школу закінчив, хіпі, волосся до ж..пи було. Місяців п’ять працював на 125-му заводі імені Леніна. Підсилювачі "Амфітон" робив на ширпотреб. У мене така стаття, що в пристойному товаристві соромно сказати. Строку дали три роки, вийшов через два з половиною, по амністії. Мій шлях співака, поета-пісняра, композитора й дебошира був тернистий. У роки брежнєвського застілля міцніло вміння моє по кабаках та весіллях. Перший наш концерт був у якомусь ДК на Новому Львові 1988-го. У "Братах Гадюкіних", крім як на роль клавішника я не претендував. Голосу нема, пісні писати в голову не приходило. Але в якийсь момент вирішив узяти ситуацію в свої руки й нафігачив за два тижні з десяток пісень. І понеслась. Торчав із 1981-го по лютий 1994-го, із перервами на відситку й стакан. Допомогли друзі з Бельгії. Після лікування ніяких роздоріж, пряма асфальтована дорога під назвою - "життя зашибись".

Сергій Кузьмінський (1962-2009)